Про художника

About the Artist

Закладні датумы жывота Ивана Манайло

 

16 януара 1942 – родив ся в Унґварі

1949-1957 – учив ся у СШ №1 в Унґварі

1957-1961 – учив ся у училищови умілецько-промыслового кумшта у Унґварї

1962-1966 – учив ся у Кієвськôму Державнôму Умілецькому Інстітутї (ныні Кумштова Академія)

1962 – Уженив ся из Купар Ірмов – донькôв сященика

1962 – перва персонална выстава (Унґвар)

1962-1963 – бываня у Кієві у режисера С.Параджанова

1965 – путованя по музеях и галереях Москвы, Ленінграда, Талліна, Вільнюса та Ригы.

1967 – уєдно из ÿтцьом выставив свôї образы у Тбілісі (Грузія).

1966-1969 – преподає рисунок, мальбу, композіцію в Унґварському училищови умілецько-промыслового кумшта

1969-1972 – робив малярём Пудкарпатського Умілецького Фонда

1972-1985 – діректор Унґварського училища умілецько-промыслового кумшта

1978-1980 – робота над створеньом меморіалного музея ÿтця – Федора Манайло

1989 – убряда спорткомплекса у Тюмені (Росія)

1986-1996 – є єдным из фундаторÿв Творчоі Сполочности Професіоналных Малярÿв Пудкарпатя. Головує у сполочности десять рокÿв.

1997 – операція по вжывлёваню правеноі сердцёвоі клапкы проведена у Будапешті (Мадярщина)

1998 – первожованя до Мадярщины

1999-2009 – кождорÿчні персоналні выставы у рÿзных варышах Мадярщины

2001-2010 – депутат русинськôї убряды Мадярщины

2007 – Персонална юбілейна выстава у Вацови (Мадярщина). Принимать участіє у выставі у Вені (Австрія)

7 фебруара 2007 – общыми зборами вседержавноі русинськоі меншинової самоубряды и Обществом Русинськоі Интелігенції им. А. Годинкы нагороженый памятнôв медальôв Антонія Годинкы „За вызначный унесок у дїло захраненя русинськôї културы, традицій, языка и греко-католицькôї віры”

29 апріля 2009 – дÿстав державну нагôрôду тай сріберну медаль „За заслугы у збогачені світового искуства и вызначный унесок в укріпленя русинсько-мадярськôї дружбы”

2003-2009 – кождорÿчні путованя по музеях світа.

– У пуслідні рокы житя Иван приклав много сил про всокоченя меморіального музея ÿтця.

8 фебруара 2010 – художника не стало. Похоронили го коло няня и мамы на теметÿві Калварія в Унґварі.

Key dates in the life of Ivan Manajló

 

January 16, 1942 – was born in Uzhgorod

1949-1957 – studied in secondary school number 1 in Uzhgorod

1957-1961 – studied in the College of Applied and Decorative Arts in Uzhgorod

1962-1966 – studied at the Kiev State Art Institute (now the Art Academy)

1962 – Marriage to Kupar Irma - daughter of a priest

1962 – First Solo Exhibition (Uzhgorod)

1962-1963 – accommodation in Kiev director S. Paradzhanov's house

1965 – tour of museums and art galleries in Moscow, Leningrad, Tallinn, Vilnius and Riga

1967 – along with his father, he exhibited his works in Tbilisi

1966-1969 – taught drawing at Uzhgorod College of Applied and Decorative Arts

1969-1972 – Artist of Subcarpathian Art Fund

1972-1985 – Director of Uzhgorod College of Applied and Decorative Arts

1978-1980 – working to create a memorial museum for his father, Fedor Manajlo

1989 – designed a sports complex in Tyumen (Russia)

1986-1996 – is one of the founders of the Association of the Professional Artists of Subcarpathia. For ten years he was the director.

1997 – had an artificial heart valve implanted through surgery. Location: Budapest

1998 – moved to Hungary

1999-2009 – annual solo exhibitions in various cities in Hungary

2001-2010 – Deputee of the Rusyn minority in Hungary

2007 – personal exhibition in Budapest, participation in an exhibition in Vienna

2007 – was awarded a commemorative silver medal „For merits in enriching the world of art and outstanding contribution to strengthening the Rusyn-Hungarian friendship”

2003-2009 – annual trip to the museums of the world.

In the last years of his life Ivan made great efforts to preserve the memorial museum of his father.

February 8, 2010 – died of a stroke. He was buried in Calvary cemetery in Uzhgorod.

Основні выставкы

 

1961 – учасник Областнôї выставы (Унґвар)

1962 – Персонална выстава (Унґвар)

1967 – выстава образув Федора Манайла та Ивана Манайла у Тбілісі (Грузія)

1968 – учасник Областнôї выстави (Пудкарпатя, Унґвар)

1972 – учасник Всесоюзнôї выставы (Москва)

1972 – учасник Межинароднôї выставы у Празі

1985 – учасник Областнôї выставы (Унґвар)

1987 – учасник Межинароднôї выставы у Празі

1992 – учасник Межинароднôї выставы у Празі

1994 – учасник Областнôї выставы (Унґвар)

1999 – Персонална выстава у Діош-Йено (Мадярщина)

2001 – учасник выставы «Три Манайла» у Будапешті (Мадярщина)

2002 – Персонална выстава у вариші Вац (Мадярщина)

2003 – учасник выставы «Три Манайла» у вариші Вац (Мадярщина)

2003 – Персонална выстава у вариші Вац (Мадярщина)

2004 – орґанїзатор і учасник выставы «Художникы родины Манайло» у вариші Марія-Повч (Мадярщина)

2005 – Персонална выстава у вариші Вац Мадярщина)

2006 – Персонална выстава у Будапешті (Мадярщина)

2007 – Юбілейна персональна выстава у вариші Вац (Мадярщина)

2007 – Персонална выстава у Будапешті (Мадярщина), учасник выставы у Вені (Австрія)

2009 – Персонална выстава «Музыка у мôюй творчости» у Будапешті (Мадярщина).

2009 – Персонална выстава у Коморо (Мадярщина)

2012 – Post Umus – Юбілейна персонална выстава у вариші Вац (Мадярщина)

Major exhibitions

 

1961 – member of the Regional Exhibition (Uzhgorod)

1962 – Solo exhibition (Uzhgorod)

1967 – exhibition of works by Fedor Manajlo and Ivan Manajlo in Tbilisi (Georgia)

1968 – member of the Regional Exhibition (Uzhgorod)

1972 – member of the all-union exhibition (Moscow)

1972 – participant in the International Exhibition in Prague

1985 – member of the Regional Exhibition (Uzhgorod)

1987 – participant in the International Exhibition in Prague

1992 – participant in the International Exhibition in Prague

1994 – member of the Regional Exhibition (Uzhgorod)

1999 – Personal exhibition in Diósjenő (Hungary)

2001 – participant in the exhibition „Three Manajloes” in Budapest (Hungary)

2002 – Personal exhibition in Vác (Hungary)

2003 – participant in the exhibition „Three Manajlos” in Vác (Hungary)

2003 – Personal exhibition in Vác (Hungary)

2004 – organizer and participant in the exhibition „The Artists of the Manajlo Family” in Mariapócs (Hungary)

2005 – Personal exhibition in Vác (Hungary)

2006 – Personal exhibition in Budapest (Hungary)

2007 – Personal exhibition in Vác (Hungary)

2007 – Personal exhibition in Budapest (Hungary), exhibitor in Vienna (Austria)

2009 – Personal exhibition „Music in my art” Budapest (Hungary).

2009 – Personal exhibition (Hungary)

2012 – Posthumous jubilee exhibition in Vác (Hungary)

1961 – 1972

 

• Иван Манайло родився в Унґварї 16 януара 1942 рôка. Ёго ÿтиць – Федор Манайло, оден из фундаторÿв Пудкарпатськôї школы малярства.

Художньоє вошколованя дустав у училищови умілецько-промыслового кумшта у Унґварї (1956 – 1960), пôтôму (1960 – 1965) – у Кієвськôму Державнôму Умілецькому Інстітутї (ныні Кумштова Академія). У 1961 рôці Иван первый раз брав участку у выставі, на котруй презентовав «Натюрморт» (1961), а на весні 1962 мав перву персоналну выставу в Унґварї.

У 20-рÿчному віці вÿн ся уженив на дôньцї сященика Карла Купара – Ірмі. Дакотрый час (1962 - 1963) Ірма была из ним у Кієві. Жили ôни у режісера С. Параджанова – доброго приятеля ÿтця. У 1965 рôці уєдно из жôнôв рушив ся путовати по музеях и галереях Москвы, Ленінграда, Талліна, Вільнюса та Ригы.

У 1967 рôці уєдно из ÿтцьом брав участку у выставі творÿв украйинськых малярюв у Тбілісі (Грузія). Його роботы высоко оцінили, а успіх додав му увірености у свойых силах.

1966 – 1969 рр. преподає рисунок, мальбу, композіцію в Унґварському училищови умілецько-промыслового кумшта. И до ныні притямлювуть го студенты, як высокопрофесіоналного учителя. У сись період Иван, маючи муцну академічну оснôву у рисунку, глядать у рÿзных методах и модерных стилёх нові можності передачі свого позераня на світ. Уєдно из сим пише и у соц. реалістичнÿй манірі. До сьôго періода припадать и заимава, вшелияка за вылаженьом графіка. Фурт ся обертать и до портрета.

У 1972 році робив на творчÿй базі «Сенеж» пуд Москвôв, а написані там образы, того же рôка, пре удало презентовав на Цілосоюзнÿй выставі у Москві.

У 1969 - 1972 рр робив малярём Пудкарпатського Умілецького Фонда. Изреалізововав вітражі, фрескы, мозаїкы, барельєфы, різьбу по дереву, убряжовав каварнї, ставанкы автобусÿв і т.д. Есе давало порядный навецый заробок. У 1972 рôці Иван из Ірмôв уже годни были удпочити у Болгарії.

 

• Ivan Manajlo was born in Uzhgorod on January 16th, 1942. His mother was Kovalcsik Mária, and his father, Fedor Manajlo, was one of the founders of the Subcarpathian School of painting.

Art education he gained in the School of Applied and Decorative Arts in Uzhgorod (1956 - 1960) then at Kiev State Art Institute (1960 - 1965), which is now the Academy. In 1961 Ivan had his first collective exhibition, which presented his „Still life.” In autumn 1962 he had his first solo exhibition in Uzhgorod.

At the age of 20 he married Irma, priest Karl Kupar's daughter. Some time Irma spent with him in Kiev (1962 - 1963). They lived in film director S. Paradzhanov's house, who was a good friend of his father. In 1965 he and his wife went on tour of museums and galleries in Moscow, Leningrad, Tallinn, Vilnius and Riga.

In 1967 he, along with his father, took part in the exhibition of works of Ukrainian artists in Tbilisi (Georgia). His works were greatly appreciated and the success gave him confidence in his abilities.

In the period 1966 - 1969 he taught drawing, painting, composition in the School of Applied and Decorative Arts in Uzhgorod, which was a vocational school. His students remember him as a highly professional teacher. During this period Ivan, building on his strong academic foundation in drawing, looked into a variety of modern styles and new opportunities of forming his views of the world. At this time, drawing on his substantial academic knowledge, he searched his own style and ways of self expression in various modern styles. At the same time, according to the political requirements of the period, he used the style of socialist realism. 

In 1972 he worked at the artistic symposium “Senezh” near Moscow, and the works he prepared here were very successfully presented at the national exhibition in Moscow.

Between 1969 - 1972 he worked in the Subcarpathian Art Foundation. He prepared stained glass windows, murals, mosaics, reliefs, wood carvings, decorated coffee houses, bus stops, etc. This gave him a good extra income. In 1972 Ivan and Irma traveled to Bulgaria for their summer holiday.

 

 

1973 – 1985

 

• Вуд 1972 до 1985 рôка Иван Манайло робить діректором училища умілецько-промыслового кумшта у Унґварї. На молодôго тридцятирÿчнôго маляря бізовали урядовати інштитуціёв, котру у 1945 році зафундовали Адалберт Ерделі, Йосип Бокшай и ÿтиць му – Федор Манайло. И бізовали небезосновно. Талантливі образы Ивана Манайла не раз ся експоновали на обласных и республіканськых выставах, ёго вызнаный учительськый талант, справницька активнÿсть, та й, видав, вступ у партію, – учинили го вылучно припаднôв кандідатурôв. Своє уряднитство сам Иван притямлять позітивно: “Товды появили ся реальні можності для розвоя модерного кумшта, уєдно из присокоченьом нашых пудкарпатськых традіцїй”. Вÿн не лем урядує, айбо и учителює. Учительська тай справницька робота не лишала вельо часу для живописа. Айбо Иван много малює, часто в училищі по занятьох. Тематика образув сього періода – фіґуралні композіціи, портреты, натюрморты, пейзажі, бештеловані творы.

По даякому перерыві, из зачатка 90-х рокÿв продôвжать робити в Умілецькôму Фонді.

1978 рÿк. Умер му няньо – Федор Манайло. Пуслїдні рокы житя вÿн тяжко хвôрів. Коли ся появила ідея створити музей ÿтця, Иван и сестра Катерина без сомнїваня пудпоровали иї и два рокы віновали орґанізаціи первого на Подкарпатті меморіалного музея. Як приказовав Иван, вÿн «изясь ся стрітив из творчостёв свого няня». Се дало інспірацію до намалёваня новых образув, до особного аналіза творчоського наслїдства ÿтця. Малює полотна, близкі до тематикы ÿтцьовых образув, и исповнять їх у своюй манірі.

 

• From 1972 to 1985 Ivan Manajlo was the Director of the School of Applied Arts in Uzhgorod. The young 30-year old artist was entrusted to manage the institution which was founded by Adalbert Erdelyi, Josif Boksay and his father, Fedor Manajlo in 1945. And he deserved the trust. The talented work of Ivan Manajlo was often exhibited in regional and national exhibitions, he was recognized for his academic talent and administrative activities, and perhaps also due to his party membership - he was the only possible candidate for the post. Ivan himself remembered his leadership positively. At this time, he said: „appeared real opportunities for the development of modern art, along with the preservation of our Carpathian traditions.” He was not only a director but also a teacher. Teaching and administrative work did not leave him much time for painting. Still, Ivan drew a lot, often in school after classes. The scope of his work in this period includes figure compositions, portraits, landscapes, custom-made pieces. After a short pause, he took up again working for the Artists' Foundation at the beginning of the 90s.

In 1978 his father died. During the last years of his life he was very sick. When the idea to establish a museum in memory of their father appeared, Ivan and his sister Katerina supported it and spent 2 years with creating the first Subcarpathian memorial museum. Ivan said that he “met again with the work of his father.” This gave him impetus to create new works by which he summarized his father's artistic legacy. He paints the same subjects as his father but in his own style. 

 

 

1986 – 1998

 

• Иван рішає пуйти из чиновства діректора училища из 1985 рôка. У 1986 рôці предкладує злаженя и стає у чоло «Творчоі Сполочности Професіоналных Малярÿв Пудкарпатя». Головує у сполочности десять рокÿв. Заряжує выстави членÿв сполочности на Пудкарпаті и за його гатарами (у Празі). Його роботы усе у выкладі сьих выстав.

У сисі рокы робить менаджером Межинароднôї асоціаціи “Інтерарт”. Зучасняться у рÿзных творчых пудмітках сиї установы. По многу ходит на пленеры. Ид сьому періодови припадать вельо натюрмортÿв, изображень живописных сеґлетÿв ёго керта, вадь пейзажі испôвнені на пленерах.                        

Из середины 90-х рокÿв вÿн обертать ся до новôї для нього темы – до жÿнського акта. Жоны нїжні, нагынчасті, притяжливі хôть маніра изображованя докус не реалістична. Ограниченôв колоровôв ґамôв, мінімалными художественными спіхами вÿн ся добиває шпічкового выслїдка. Такой и у сисі рокы взникать даякый кубістичный пейзаж из такôв самов ограниченôв колоровôв ґамôв. Малює и серію изображень култовôї архітектуры.

У 1996 – 1998 рокы вÿн є головов профсполка обласного Умілецького Фонда.

1997 рÿк. У маляря ся розвила сердцёва недостаточность. У Мадярщині му рôблят операцію на сердцёви – вставлявуть правену сердцёву клапку. Мусайность проходити непрестайну контролу у мадярськых кардіологÿв принукала Ивана тай Ірму приняти досудок про перевожованя до сосїднёі державы. Они поселявуть ся у селі Діош Йено. У сись час у Мадярщині жиє и їхньый сын - Андрій из родинôв. Андрій на тот час быв членом русинськôї сполочности Мадярщины (пузніше став головов). Они уєдно шорять многі выстави малярюв-пудкарпатцюв, на котрых презентувуть и свôї образы.

 

• Ivan decided to step down as the director of the school in 1985. In 1986 he initiated and led the „Association of the Professional Artists of Subcarpathia”. He chaired the association for ten years. He organized exhibitions for the members of the organization in the Carpathian region and out of it (in Prague). His artworks were always on display at these exhibitions.

During these years he worked as a manager of the international association “Interart.” He took part in drafting the creative plan of this organization. He often visited art symposiums. In this period he painted a large number of still lives, paintings of images from his garden and landscapes done in open air.

Since the mid 90's he turned to his new theme - female nudes. In his pictures women are soft, plastic, attractive, and the style of depicting them is not necessarily realistic. With limited color range and minimal artistic means he achieved maximum results. During these years appeared a somewhat cubist landscape with the same limited color range. Cultic architecture comes up in a series of paintings.

During the period 1996 - 1998 he was the president of the trade union of Sub-Carpathian Regional Artists' Foundation.

In 1997 the artist had a heart disease. He had heart surgery in Hungary, whereby he received an artificial heart valve. The need of regular control by the Hungarian cardiologists led Ivan and Irma to decide to move to the neighboring country. They settled in the village of Diósjenő.  His son Andrij, together with his family, had already settled in Hungary, and by this time Andrij was a member of the Ruthenian minority in Hungary (later he became the Chairman). The father and the son organized exhibitions for Subcarpathian artists, in which their artworks were represented too.

 

 

1999 – 2010

 

• Позад перевожованя до Мадярщины у 1998 р Иван и Ірма у 2001 рôці дÿстали горожанство.

У многых образах Ивана сього періода прослїжуєся ґеометричнÿсть та мозаїчнÿсть. Часто темов є взаимины чоловіка и жоны, їх любôв и духовна єднÿсть. У сюй же излозі ним стварена велика серія (коло 20) образув за творами днешньых тай класичных компоністÿв. Выстава сих образув отбылася у Ваці и Будапешті у 2006 рôці.

Цїлково, із 1999 рôку у Ивана зачинать ся майбÿльш плодотворный період творчеськôї активности. Выстава «Три Манайла» убыйшла коло 10 варошÿв Мадярщины, образи родины Манайло (11 членÿв) были презентовані на выставі у Марія-Повчі у 2005 рôці. У сись період художник принимать участь у десятках выстав: 4 выставы у Ваці, из них у 2007 – юбілейна, многі по Мадярщині, 6 персоналных у Будапешті, из них у 2009 – выстава у офісови Світовôї Рады Мадяр, на котрÿй Иван, наперво не етнічный мадяр, быв угонорованый памятнôв срібернôв медальов «За подїл у збогачовані світового кумшта та вызначный причинок у змуцненя русинсько-мадярськôї дружбы».

Иван принимав участіє у многых межинародных творчых пленерах. У 2007 рôці започатковав межинародні русинські діточі творчі таборы на Балатôні, де попри занимань живописом діти спознавали ся из традіціями, културов, фолклором русинÿв. За його почином быв выданый каталог «Художники родины Манайло».

Имня Манайло стає упознаваным у Мадярщині. Про нього писала преса. Мадярська телевізія узяла дакÿлько інтервю и зняла два філмы-жизнеписы про Ивана Манайло.

Вÿн творчо активный, многоякый, роботящый.

Пуслідні рокы житя Иван приклав много сил про всокоченя меморіального музея ÿтця. Здорôвля ся пудломило.

8 фебруара 2010 рôка художника не стало (інсульт). Похоронили го коло няня и мамы на теметÿві Калварія в Унґварі.

У 2012 р. у Ваці утбылася посмертна юбілейна ретроспективна выстава образув Ивана Манайло, котра буде експонована в Унґварі и у Кієві.

 

• After moving to Hungary in 1998, Ivan and Irma received citizenship in 2001.

In many works of that period the geometrical and mosaic style was represented. Often the theme was the relationship between man and woman, their love and spiritual unity. In the same style he created a large series (about 20 works) based on the work of modern and classical composers. He exhibited these works in Budapest and in Vác (Hungary) in 2006.

In 1999 Ivan's most prolific period of creative activity began. The exhibition „Three Manajloes” went round in about 10 cities of Hungary, and the Manajlo family (11 members) were presented at the exhibition in Máriapócs in 2005. During this period the artist participated in dozens of exhibitions across the country. Including 4 personal shows in Vác, one in 2007 – a jubilee exhibition, 6 personal exhibition in Budapest, one of them in 2009 – in the office of the Hungarian World Association. At this exhibition, Ivan as the first non-ethnic Hungarian, was awarded a commemorative silver medal „For merits in enriching the world of art and outstanding contribution to strengthening the Rusyn-Hungarian friendship.”

He participated in numerous international art camps. He also launched the Rusyn international children's art camp at Lake Balaton in 2007, where in addition to classes in painting, children were acquainted with the traditions, culture and folklore of the Ruthenians. On his initiative a catalogue was produced: „Artists of the Manajlo family”.

The name Manajlo become recognized in Hungary. Newspapers wrote about him. The Hungarian Television made some interviews and presented two film biographies of Ivan Manajlo.

In the last years of his life Ivan made great efforts to preserve the memorial museum of his father. His health deteriorated. However, he was still creatively active and hard working.

On February 8th, 2010 the artist died. He was buried near his father and mother at Calvary Cemetery in Uzhgorod.

In 2012 there was a posthumous jubilee exhibition in Vác in his memory. Presentation of which is going to be held in Uzhgorod and Kiev.

Творчоє наслїдіє Ивана Манайло - Ретроспективный художньий албом

Artistic legacy of Ivan Manajlo - Retrospective Art Album

Богато ілустрованоє ретроспективноє выданя про творчоє наслїдіє художника Ивана Манайло,

на русинському- мадярському- и англійському языках.

Розмір 330 х 230 мм, 200 сторінок, у твердуй убкладці. ISBN 978-963-08-5705-5

Спеціална ціна уд издателя: $45

A richly illustrated retrospective publication on the creative heritage of the artist Ivan Manajlo, in Ruthenian- Hungarian- and English.

Size 330 x 230 mm, 200 pages, in hard cover. ISBN 978-963-08-5705-5

Publisher’s special price: $ 45

„Сінтеза поступовых гадань, яркых доимув, образÿв удперать нові пласты у нашуй свідомости, силує ничдо и иншак видіти дїйность.”

„Progressive ideas, expressive phrases and images reveal new layers in our minds, prompting us to see reality in a different way.”

© 2023 by Andrew Manaylo.

  • White Facebook Icon
  • White Instagram Icon
  • Twitter