Дїточа вытварна штудія им. Штефана Телепа
– Лавреат премії имени Ивана Манайла „Pro Arte Ruthenorum” - 2022.

Pro_Arte_Ruthenorum_Award_2022.jpg

„Дякую за тото барз великє выріжніня, бо то єст барз важне, достати нагороду і достати тоту шану, од люди котры сут Русинами, котры сут Лемками, (...) достати шану од Своіх.”

Олена Телеп,

в імени свого мужа Штефана

Рішенём Світового Конґреса Русинув, Русинського Націоналного Самосправованя вароша Вац (Мадярщина) и Фонда пудпорованя гуманітарного розвоя имени Федора Манайла (Ужгород, Подкарпатя), лавреатом націоналної премії имени Ивана Манайла „Pro Arte Ruthenorum” за 2022 рук, стала Дїточа вытварна штудія им. Штефана Телепа из Польщи.

Номінацію на премію представила русиньска орґанізація Стоваришыня Лемків, Польща (председа Андрий Копча).

Подля документів Штефан Телеп пришол на світ 20 квітня 1957 рока в Перегримці, на Лемковині. Фактычні вродил ся о пару дни скорше, 15 квітня, іщы на выгнаню по Акциі „Вісла”. 
Од молодости проявлял гуманістичны і артистичны заінтересуваня, м.ін. зберал почтовы значкы, управлял коріньоплястику, прібувал різбити в дереві і фотоґрафувати, грал на ріжных інструментах. В Ждыни замешкал в 80. роках ХХ ст., де зачал разом з женом вести ґаздівку.
Простір верхів Лемковины оддзеркалял ся в його творчости. Образы, якы по собі лишыл, полны сут простых люди зо села, поміщеных в урокливых горах Низкого Бескіду ци во внутрі лемківскых хыж. Як подают джерела, початково фасцинувал ся фотоґрафійом, обрабляньом дерева, різбом, аж в кінци олійне малярство остало його пасийом. Од 1992 рока был членом Клюбу Штукы при Ґалериі Штукы Двір Карвациянів в Ґорлицях. Брал участ в шторічных артистичных переглядах Клюбу і малярскых пленерах.
Своі малюнкы презентувал на чысленных індивідуальных та ґруповых выставах м.ін. в Ґорлицях, Кракові, Варшаві, Ліґници, Креници, Вроцлаві і поза Польщом, головні на Словациі, напр. в Меджелабіряцх, Пряшові, Свиднику і Бардийові. Його образы находят ся в вельох приватных колекциях на обшыри Польщы, Німец, ЗША, Канады, Австралиі ци в Музею Модерной Штукы Енді Варголя в Меджелабірцях. Был присутный на лемківскых подіях, де радо вказувал свою мастерску роботу. Його образы виділи сме хоц бы на Лемківскій Ватрі в Михалові ци на Бієнале Лемківской Культуры в Креници. Під конец свого жытя ограничыл малюваня з огляду на здоровля, але надале радо выставлювал своі образы.
Діла Штефана Телепа были доцінены в світі професийной штукы. Признано му напр. нагороду ім. Альфреда Длуґоша, фундувану бургомайстром міста Ґорлиці, а оцінену через краківскых плястиків, під проводом проф. Лешка Дуткы, ведучого краківского округу Звязку Польскых Артистів Плястиків, выріжніня Ґорлицкого Сальону ци І місце на рівни з Мирославом Потомом на Бієнале Наівной Штукы і Арт Брут Польско-Словацкого Погранича ім. Е. Сутора.
В 2001 р. опубликувано катальоґ Телеповых образів, до котрого вводнє слово написал Проф. Влодзімєж Кунц (Prof. Włodzimierz Kunz), долголітній ректор Академіі Красных Мистецтв в Кракові. Дал позитивну рецензию, яко єдиному непрофесийному творцю. Писал втовды так: 
„З професийональной позициі тяжко стосувати принципы, котры родят ся в сентиментальній і інтуіцийній сферах. Єднако сігам памятю до початків моіх залюбувань малярством, моіх передвоєнных вандрівок, за інспірацийом, по Низкым Бескіді, до товдышніх моіх фасцинаций красом околиц Ґорлиц, і зачал єм, з великым захопліньом, товаришыти авторовы обзераных малюнків. Товаришыти в являючых ся, разом з мотывами, потребах іх затриманя. Зас пережыл єм прогульку наівных зворушынь і правды інчой, правды, котра втігат в урокы знаных мі околиц і котры выкликуют жаль, же не є поворотів до того, жебы вшытко зачати од нова. Штефан Телеп фасцинує ся вельома артизмами, має мануальны здібности, барз придатны плястикам, є працовитый і творчый, о чым свідчыт Його доробок. В своіх творах, знат заховати красу тем, котрых ся піднимат. 
Вандруваня по обережах професийной штукы, звертаня увагы на дрібниці, при захованю своєрідных захоплінь, без захоплюваня ся собом, єст вартістю, котра приносит нам великій зміст.” 


Штефан Телеп не встиг особисті одобрати нагороды імени Івана Манайла Про Арте Рутенорум, вмер 29 грудня (децембра) 2021 р. В Його імени, зробила тото його жена, Олена, повідаючы м.ін. так:
„Дякую за тото барз великє выріжніня, бо то єст барз важне, достати нагороду і достати тоту шану, од люди котры сут Русинами, котры сут Лемками, (...) достати шану од Своіх.”
Фінансова нагорода остане передана молодій артистці, студентці академіі красных мистецтв, котра не раз бывала в просторах Телеповых порогів, котра призерала ся малюваню п. Штефана Телепа.
Смерт чловека не завершат жытя артисты. Неодолга вкаже ся книжка з русинскыма співанками, видана польскым выдавництвом, котра буде ілюструвана Телеповыма малюнками.

Образы Штефана Телепа, як і листу проведеных выстав, мож видіти на приватным вебсайті:

https://stefantelep.com/